ПОПЕРЕДЖЕННЯ НАСИЛЬСТВА В СІМ’Ї
(психолого-педагогічний всеобуч для батьків)
 
Перш ніж розглядати будь-яку проблему, необхідно дати її ідентифікацію, тобто визначення. Отже давайте визначимо що саме ми вкладаємо у термін „насильство в сім’ї” чи „домашнє насильство”.
Насильство в сім’ї – будь-які умисні дії фізичного, сексуального чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права, і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному та психічному здоров’ю. Умисні дії фізичного та сексуального характеру охоплюються складами відповідних кримінальних злочинів. Умисні дії економічного чи психологічного спрямовування одного члена сім’ї по відношенню до інших членів відносяться до інших правопорушень не кримінального характеру.
Донедавна більшість країн розглядало насильство чоловіка над дружиною як „приватну” справу, що здійснюється недержавними особами, за поведінку яких держава не відповідає. Україна зробила крок вперед, і прийнято Закон. Адже заміжня жінка так само є рівноправною громадянкою своєї країни, тому у випадку насильства з боку свого чоловіка вона має бути захищена.
Насильство в сім’ї має свої особливості:
Це не одноразова дія. Це – процес, що складається з циклів насильства, які тримаються на продовжені стосунків потерпілої та кривдника.
Якщо один раз насильство в сім’ї з’явилося, то воно обов’язково повториться.
Читати далі...

ПОГАНА ПОВЕДІНКА ДИТИНИ:

ЯК РОЗПІЗНАТИ МЕТУ І ЩО РОБИТИ

      Усі ми любимо своїх дітей, бажаємо їм найкращого, намагаємося виховати гідними людьми. Але я, напевно, не помилюся, якщо скажу, що не завжди все виходить, і попри всі наші старання діти інколи поводяться не та, як нам би хотілося. Чому?

Мабуть, тому, що до дитини ніколи не додається «інструкція». І батькам доводиться методом спроб та помилок шукати ту кнопку, натискання на яку припиняє небажану поведінку дитини.

Лікар, перш ніж поставити діагноз та розпочати лікування, намагається з’ясувати й усунути причину захворювання. Так і вихователь: перед   тим, як зреагувати на неналежну поведінку підлітка, має спочатку розібратись у причинах такої поведінки. І так причини.

1.           ПРИВЕРНЕННЯ УВАГИ

Що можна вдіяти в такій ситуації?

1)     Не дивіться в очі дитині, коли її поведінка викликає ваше роздратування.

2)     Не розмовляйте з нею.

3)  Мовчки зробіть щось, аби дитина відчула, що її люблять.

Щоб попередити таку поведінку:

•             частіше спілкуйтеся з дитиною, коли вона не бореться за увагу до себе;

•              «викроюйте» час, аби провести його на­одинці з дитиною;

•       заохочуйте за хорошу поведінку.

2.           БОРОТЬБА ЗА ВЛАДУ

Читати далі...