Дорослі
стали вже вчорашні діти.
Пора прийшла з гніздечка вилітать.
А
сонце весняне у вікна світить...
І де вже ті контрольні написать...
Квітучі
вишні в вікна заглядають,
Запрошують прийти в духмяний сад.
В
шкільне подвір’я весни повертають,
Дитинство лиш не вернеться назад.
То
ж прощавай, дитинство веселкове,
Повернемось в думках сюди не раз.
Майбутнє нас чекає світанкове.
Нам відправлятись у дорогу час.
Прощай
наш сад і вишня край віконця,
І квіти, що так буйно розцвілись.
Та
рідний клас, що вікнами до сонця...
Дорослими сюди прийдем колись.
